Author Archives: Sîmbră

About Sîmbră

Ачей лишив-им тот глубокый сон.

Послідня коріда


Барселона, 25 септембра. Ныні в Каталаньску на северовыході Іспанії коріда пройде в послідній раз. Три май знамых матадора ся будуть бороти з шістьма быками на арені «Ла Монументаль» в Барселоні.

Першым на арену выйде Хуан Мора, за ним — Хосе Томас, а посліднім любителі коріды увидять свого краяна, каталонця Серафіна Маріна, котрый актівно боронить сесь давный іспаньскый обычай.

«Дасть Бог, буде ми смутна честь забити посліднёго быка на посліднюй коріді» — вповів Марін за день до бою. Припомниме, же влони каталаньскый містьскый уряд проголосовав за повне заказаня коріды з 1 януара 2012 року. Стало ся то за тим, як оборонці звірячіх прав зобрали 180 тісяч пудписув пуд петіціёв за скончіня рітуалного забитя быкув. Коріда є доволена у вшыткых иншых реґіонах Іспанії окрем Канарьскых островув.

Росбалт

Leave a comment

Filed under Новины

Блоґ Sîmbră: Cimbor.net


На великый жаль, муй компютер ся показив од віруса, а зато стала вшытка робота туй і на Русиньскуй Вікіпедії. Надію ся, же вже скоро свуй компютер одріхтую.

Вчера ми вказали новый сайт про русинув, соціалну мережу як то Facebook ці ВКонтакті, котра ся называть Цімбор.нет. Веру-м думав, же увиджу дашто докус новоє, істоє двиганя ид розвою русиньской ідентіты. Айбо тота мережа не є сяка.

На ціль проєкта вказувуть лоґотіп — мапа Закарпатьской области, і текст на головнуй сторінці: «…общей землей, где они родились, выросли, обрели друзей, семью и продолжают любить ее – Серебряную Землю», што є дуже чудно. Сайт вызерать реґіоналістьскым, «прозакарпатьскым», айбо майже головна ёго часть, котра мусить вказати, зашто-сьме ёго нащавили, є написана по-російскы.

Сам інтерфейс є русиньскоязычный, айбо ёго скорше мож назвати «закарпатьскоязычным».

Українізмы: «про прожекту», «сюды», «додавай», «почни», «зараз» ітд.;

Русизмы: «заригістріровати», «настройкы», «поіск», «ізвистія», «сообщеній», «красіве» ітд.;

Докус не є консістентной ґраматічной сістемы ай у русиньскых словах: «кідь ся» і «поділися», «говоріня» і «народжиння», «старый» і «який», «ще» і «іще», «фоткы» і «фотькы», айбо «альбоми» ітд..

Суть ай такі скарідні приклады, як «сохраниты», «додаты»; «альбоми’сь те». Демонструвуть ся українізмы в ґраматічнуй сістемі: цімборів, наше (на самуй Пудкарпатьскуй Руси [окрем періферійных діалектув] ся хоснувуть «цімборув», «нашоє»), числовник усі.  Українізацію демонструвуть «наше говоріня», де ся пишуть значіня русиньскых слов по-україньскы, «послідні ізвистія», «наші фіґлі» і «кухня», де мож увидіти, же хоснователі комуніты очівидно пишуть не ліпшым языком.

Вердікт: сайт вказує смутну тенденцію: представителі реґіоналістьской ідентіты Закарпатя хоснувуть не русиньскый язык, а україньско-російскый із безсістемными «діалектізмами». Шкода, бо сяка сітуація лем помагає україньскому языкови ай дале промыкати русиньскый. Язык—діалект: 0—1.

3 Comments

Filed under Блоґы

Блоґ Sîmbră: Дашто за русиньску языкову термінолоґію


Мерькуву, же терміны «гласный» і «согласный», хоснованы в пряшовскуй публікації «Русиньскый язык в зеркалї…», вже суть докус пережыты традічны атавізмы. Вже Гарайда в 1941. році вжыв терміны «сповзвук» і «самозвук», днеська в своюй ґраматіці їх вжыв Ігорь Керча. А такто маєме вже бізувну традіцію.  Терміны, подобны до «самоглас(ка)», «суглас(ка)», хоснує булшость славяньскых языкув. Так нашто товды од них тічеме? Іще й з таков алтернативов, котра не є природня про язык («гласный», а не «голосный»).

Зато думаву, же было бы добре іще добрі обмерьковати нашу лінґвістічну термінолоґію. А вы на то што вповісте?

1 Comment

Filed under Блоґы

Італіяньскый Філеттіно увюг свої пенязы


Піціцькый варошик Філеттіно у центрови Італії выголосив независлость і зачав друковати свої пенязы. Иппен так ун вказує, же ся не дає наговорити на урядовый план шпорувної економікы Сільвія Берлусконі, вповідавуть Вести.

Май булш у Філеттінови, што стоїть на 100 кілометрув на выход од Ріма, ся не любить урядова пропозіція зєднати населены пункты з чіслом жыльцюв, меншым 1000. У Філеттінови живуть лем 550.

Замісто споїня із сусіднім містом Треві, біров Філеттіна Лука Селларі любив бы уробити із Філеттіна независле князювство удну Італії на приклад Сан-Маріна.

Жебы ствердити серіёзность свого рішіня, Селларі дав варыському банкови розказ друковати свої пенязы «фіёріто» (fiorito), де на банкнотах є мерова тварь. Як кажуть в адміністрації Філеттіно, новы пенязы ся вже хоснувуть і їх беруть у бовтах иппен так як євры.

Новы пенязы — фіёріто.

«Ідеме ид реальнуй автономії од Італії, і маєме про то фінанчны валовшности», — каже голова «повсталого» вароша.

Центральный уряд в Рімови іще нич за вто не вповів.

За планом шпорувної економіки, Берлусконіёвый уряд до 2013 року мусить утяти бюджетны келтованя на 45 міліярдув єврув. Зробити тото од Ріма выжадав Европскый Центробанк, жебы не знижовати кредітный рейтінґ штату.

Вести

Leave a comment

Filed under Новины

Кадафі іще є небезпеков про Лівію ай світ — Джаліль


Повсталці сяткувуть на танкови коло Тріполі (Reuters).

Повсталці сяткувуть на танкови коло Тріполі. (Reuters)

Полковник Муамар Кадафі іще є небезпеков про Лівію ай світ — вповів голова лівійскых п0всталцюв.

Голова Націоналной переходной рады (НПР) Мустафа Абдель Джаліль вповів, же Нато ай иншы союзникы мусять дале подпирати повсталцюв против «тірана».

Всталці взяли малоє місто Нофілія на пути до Кадафіёвої кріпости — ай рудного міста — Сірта.

Находжіня полковника ся лишає непознатым одколи бунтовники ся вломили до Тріполі, де взяли ёго палац.

По місяцям праня вни вже тримлять булшость Лівії.

На стрічі в Катарі голова НПР Мустафа Абдель Джаліль вповів, же Кадафіёво войско годно вести бруталні контратаки ай в борьбі за послідні зони своёго одпору.

«Кадафіёва неповиность коалічным силам все іще є небезпеков, нелем про Лівію, ай про світ. Иппен прото прикликаєме коаліцію продовжити подпорованя,» — вповів Джаліль на стрічі в Дозі.

Повсталці говорять, же суть в переговорах зо старійшинами Сірта про збігненя кроволитя, айбо іщи ся нич не домогли.

Є то можним, же старійшини іщи памнятавуть осокочіня, даноє полковником по телевізії минулого тиждня, о тому, же бунтовники йдуть на місто, жебы грабити й насилновати жон, каже репортер BBC Пол Вуд, котрый ся находить помежи всталцями.

А, може, як вповів єден повсталскый офіцер, старійшини ся хотіли здати, айбо не змогли через тисяч катун, котрі годні быти в місті, говорить кореспондент.

Такто, з пудтримков авіації Нато, повсталці чекавуть на скору битку, котра годна стати посліднёв великов прёв сёї войни і револуції.

Нато вповіло, же ся зостає в операції.

Мандат Нато тривать до кунця септембра, коли мусить быти обговореный на стрічі вшыткых членув.

BBC News.

Leave a comment

Filed under Новины